 Статтею 43 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути:
- особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
- інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу;
- особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Статус безробітного надається зазначеним у особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах державної служби зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (Порядок № 198).
8 липня 2015 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 473 вніс зміни до Порядку № 198, які стосуються реєстрації як безробітних внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до п. 3 Порядку № 198 внутрішньо переміщені особи, які звільнилися з роботи (припинили зайнятість), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), пред’являють:
- паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України;
- облікову картку платника податків;
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
- розрахунковий документ (квитанцію), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.
Випускники вищих та професійно-технічних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням та є внутрішньо переміщеними особами і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, звільняються від обов’язку подання направлення на роботу або довідки про надання можливості самостійного працевлаштування чи довідки про самостійне працевлаштування.
завантажити постанову:
Юридичний відділ ЦК Профспілки
| 
