(коментар до п. 9 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII  та п. 31 р. І, п. 14 «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 р.№ 76-VIII)

Чинні з 01.01.2015 р.

До кінця 2014 року норми та положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII (далі — Закон про індексацію) мали застосовуватися в порядку та розмірах, установлених Урядом, виходячи із наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших фондів соцстраху на 2014 рік. Водночас Уряду було доручено затвердити особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення в межах наявних фінансових ресурсів бюджетів і коштів таких фондів. Відповідна норма була передбачена Законом України від 31.07.2014 р. № 1622-VII.

Атестацію навчальних закладів змінено

Міністерством освіти і науки затверджено новий Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, який встановлює основні завдання, умови та процедуру проведення атестації навчальних закладів, згідно з вимогами освітнього законодавства. Документом визначено, що державна атестація є основною формою державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності. Головними завданнями державної атестації навчальних закладів є визначення відповідності навчального закладу державним стандартам певного освітнього рівня, дотримання ним вимог цих державних стандартів та забезпечення надання якісної освіти, а також надання організаційно-методичної допомоги навчальним закладам, що атестуються. Передбачається, що державна атестація навчальних закладів буде проводитися один раз на десять років. Атестація здійснюватиметься Міністерством освіти і науки та іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, що атестуються. Атестація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюватиметься відповідними місцевими органами управління освітою, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади.

Відпустка без збереження заробітної плати

На численні звернення від членів Профспілки щодо поняття «відпусток без збереження заробітної плати» повідомляємо наступне.
Відпустка без збереження заробітної плати, або як її ще називають, відпустка за свій рахунок, зазвичай викликає чимало запитань. Тож, зупинимося на особливостях її надання.
З метою задоволення потреб і інтересів працівників ст. 25 Закону про відпустки, ст. 84 КЗпП, а також іншими нормативно-правовими актами врегульовано питання надання їм двох видів відпустки без збереження заробітної плати, що надається:
— працівнику в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (якщо працівник має право на одержання відпустки без збереження заробітної плати з кількох підстав, використання відпустки з однієї з підстав не перешкоджає використанняю відпустки з інших підстав);

Обмеження максимального розміру зарплати працівників навчальних закладів

На запити щодо обмеження максимального розміру заробітної плати працівників вищих навчальних закладів повідомляємо, що Міністерством соціальної політики України у листі № 1143/0/14-15/13 від 31.01.2015 «Про застосування деяких норм Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ» надано наступне роз’яснення.

Перехідні декретні з минулого року: консультує Фінансове управління ЦК Профспілки

Подаємо для інформування та використання у роботі інформацію про те, як переобчислювати перехідні декретні з минулого року за новини обмеженнями.
Так, декретні за листком непрацездатності, що припадає і на 2014 і на 2015 роки, варто рахувати за тими правилами, що діяли на момент настання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Стаття Міністра освіти і науки Сергія Квіта для «Української правди» від 27.01.2015

Потрібні зміни: зміст і завдання освітніх реформ

Освітній потенціал – одна з небагатьох конкурентних переваг України на теперішньому переломному етапі нашої історії. Але це лише потенціал. Для того, щоб викладачі й студенти, університети загалом розкрили його та реалізували, необхідно створити відповідні умови. Ми на порозі подвійного виклику – з одного боку, світ дуже мінливий, освітні тенденції розвиваються безперервно, необхідно рухатися в прискореному темпі, щоб почувати себе на рівних з колегами і конкурентами. З іншого – наші освіта і наука дісталися нам у спадок від ізольованої радянської системи й більше, ніж за 20 років незалежності ми практично не інтегрувалися у світові процеси. Для того, щоб наздогнати та не відставати, сьогодні потрібно діяти блискавично. Українські учні виграють міжнародні освітні змагання, наші університети пишаються освітніми традиціями, але жоден з них не входить у першу чи другу сотню престижних рейтингів.