Відповідне рішення Уряд ухвалив 19 липня 2017 року, затвердивши Порядок проведення державної атестації наукових установ. Відтепер оцінювати результати діяльності наукових установ будуть не міністерства та президії академій наук, а незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її повинні будуть реорганізувати чи ліквідувати, і навпаки – у разі позитивної оцінки будуть нарощувати обсяги підтримки.

За словами експертів з МОН, – новий алгоритм атестації дозволить сформувати прозору та об’єктивну систему оцінювання наукових установ – незалежно від сфер їх підпорядкування. Вона покликана мінімізувати конфлікт інтересів та забезпечити певну єдність підходів до такого оцінювання. Наступним кроком стане встановлення залежності обсягів бюджетного фінансування державних установ відповідно до результатів їх атестації. Наразі це одне з ключових питань у побудові нової системи фінансування науки.

Також під час оцінювання обов’язково враховуватимуть рівень кваліфікації наукових працівників, міжнародне співробітництво, практичну цінність результатів для держави, науко метричні та фінансово-економічні показники, матеріально-технічну базу.

Методику та критерії оцінювання найближчим часом підготують в МОН. Участь у їх розробці також візьмуть представники Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, НАН і галузевих академій, державних та інших зацікавлених органів. Неодмінно буде враховано й міжнародний досвід.

Як і раніше, атестація проводитиметься не рідше, ніж раз на 5 років. Вона буде обов’язковою для:

– наукових установ державної, комунальної форм власності;

– наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі;

– наукових установ Національної академії наук, національних галузевих академій наук.

Інші наукові установи зможуть проходити державну атестацію за власною ініціативою.

Атестацію проводитимуть експертні групи та експертна комісія. До складу груп входитимуть фахівці та вчені, які мають відповідну кваліфікацію і стаж практичної роботи за спеціальністю не менше 5 років, представники МОН, НАНУ та галузевих академій, державних або інших зацікавлених органів.

Упродовж роботи групи, яка триватиме не більш ніж 45 днів, її учасники аналізуватимуть інформацію про діяльність наукової установи та оцінюватимуть її ефективність. Відтак експертна група надаватиме висновок, на основі якого експертна комісія визначатиме атестаційну оцінку та готуватиме остаточний висновок для затвердження МОН.

Варто відзначити, що експертні групи створюватимуться за різними напрямами діяльності, а оцінювання ефективності відбуватиметься з врахуванням специфіки різних галузей наук та особливостей діяльності наукових установ різних профілів.

Відповідно до Порядку, за підсумками оцінювання наукові установи класифікуватимуть на 4 групи:

– наукові установи-лідери.

– стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень.

– наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу.

– наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку. Такі установи протягом року мають бути реорганізовані чи ліквідовані.