 До ЦК Профспілки працівників освіти і науки України звернувся педагог за консультацією.
«Вчитель в минулому році звільнився за власним бажанням з одного загальноосвітнього навчального закладу й працевлаштувався з 2 листопада минулого року в інший. Бухгалтерія відмовляє у наданні щорічної основної відпустки влітку цього року повної тривалості, мотивуючи тим, що не відпрацьовано повний робочий рік, і передбачає відпустку тривалістю 40 календарних днів. Чи правильно поступає бухгалтерія?»
Відповідь надає Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України «Про відпустки» педагогічним працівникам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Пунктом 2 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 346, також установлено, що педагогічним працівникам навчальних закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Умови, передбачені частинами п’ятою та шостою статті 10 закону «Про відпустки», щодо настання у працівника права на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, а також надання працівникам зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи тривалістю, що визначається пропорційно до відпрацьованого часу, не стосується керівних, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників та спеціалістів навчальних закладів.
Згідно з Переліком посад педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», посада вчителя відноситься до педагогічних працівників.
Та обставина, що вчитель звільнилися з попереднього місця роботи за власним бажанням, а не шляхом переведення, не має значення при реалізації права, як педагогічного працівника, на отримання щорічної відпустки у перший рік роботи за новим місцем роботи у навчальному закладі у період літніх канікул.
Переведення з одного місця роботи на інше впливає лише на обчислення тривалості робочого року, за який надається відпустка.
Пропорційність тривалості відпустки залежно від робочого року застосовується лише при звільненні педагогічних працівників. Так, пунктом 6 Порядку № 346 передбачено, що у разі звільнення керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників їм виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної основної відпустки.
У разі звільнення зазначених працівників, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку повної її тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менш як 10 місяців, – пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6; 4,2 і 2,8 календарних дня за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).
Тому щорічну основну відпустку за 2015-2016 робочий рік, який відраховується з листопада 2015 року, тобто з часу прийняття на роботу до іншого загальноосвітнього навчального закладу, мають надати влітку 2016 року повної тривалості, а саме 56 календарних днів.
Управління соціально-економічного захисту
| 
